Пропоную техніки які вчитель може застосовувати під час проведення «психологічної хвилинки».
Для дітей молодшого шкільного віку
Дихальні техніки для зняття стресу та панічних атак
1.Глибоке та повільне дихання.
Вдихаємо носом, видихаємо ротом. Робимо коротку паузу між вдихом та видихом. Видих має бути довшим за вдих. Уявляємо, що надуваємо повітряну кульку, і видихаємо довго та повільно ротом. Одного вдиху та видиху недостатньо, вправу потрібно робити мінімум 3 хвилини.
2. Запах квітів.
Запропонуйте дитині уявити, що вона відчуває запах квітки, глибоко вдихаючи через ніс і видихаючи через рот. Також можна подумки уявити собі квітку.
3. Маленький зайчик.
Мов зайчик, який стрибає у саду та нюхає все довкола, запропонуйте дитині зробити три швидкі вдихи через ніс і один довгий видих через рот.
- Модифіковане дихання Лева.
Виконуючи цю вправу, скажіть дитині щоб вона уявила, що вона лев. Видихніть все повітря через широко розкритий рот. Запропонуйте дитині сісти зручно на підлогу або на стілець та вдихнути повітря через ніс, відкрити рот якнайширше і видихнути зі звуком «А-а-а». Вправа повторюється декілька разів.
5. Зігріємо метелика.
Покажіть на долоні уявного метелика, розкажіть, що він замерз і не може злетіти. Запропонуйте зігріти його своїм подихом. Діти складають долоньки разом, уявивши на своїх долоньках метелика, і дихають на долоні (дихальна вправа: відкрити рота і вимовити тривалий звук «А»). Метелик зігрівся і його треба здути з долоні. Діти роблять глибокий вдих через ніс і видих через рот (на видиху треба витягнути губи трубочкою, вимовити довгий звук «У»).
6. Вправа «Чарівна повітряна кулька».
Давайте разом почаклуємо і перетворимося на повітряні кульки. Кожен скаже мені, якого кольору він/вона хоче бути. Тепер лягайте на підлогу. Зараз ви ненадуті кульки, ви зовсім без повітря (розслаблені). Я пропоную вам під час надування змінювати свою форму і ставати все більш схожими на надуті повітряні кульки.
Розпочинаємо: я легенько дую на вас, а ви одразу стаєте більшими і красивішими. (Потрібно дунути із гучним звуком, щоб діти почули. Вони мають трохи підвестися або підняти якусь частину тіла та голосно видихнути). Намагайтеся залишатися в цьому становищі доки я не наповню вас новою порцією повітря.
Я ще подую, а ви ще трохи підведіться, щоб стати більше (голосно видихніть). Зберігайте і цю нову форму, доки я не подую ще раз і вас трохи збільшу (знову видихніть).
Зараз я подую останній раз, а ви станьте прямо (голосно видихніть). Тепер ви – великі кулі. Намагайтеся зберегти свою форму, не рухайтеся. Комусь потрібне ще повітря? Я обходитиму вас і наповнюватиму ваші руки додатковим повітрям, доки не побачу красиві, тугі кулі. (Обійдіть дітей) зі словами: «І тобі я ще даю повітря, і тобі…»).
А тепер можемо зменшити кульки. Слухайте шум повітря, що виходить з кульки. Коли почуєте цей звук, станьте трохи менше. Якщо звук припиниться, замріть і не рухайтеся. (Видавайте легке «пссс…», щоб діти зрозуміли, що з них виходить повітря). Потім знову «пссс…» – тепер ви ще трохи менші, «пссс…» – тепер ви ще трохи менші, «пссс…» – тепер ви ще трохи менші…
Тепер лягайте на підлогу. У вас більше не залишилося повітря. Я підійду до кожного із вас і перевірю, чи справді все повітря з вас вийшло. Пройдіть від дитини до дитини, і якщо ви бачите, що у когось залишилися напруженими плечі або коліна, зверніться до неї: «Я допоможу тобі випустити звідси повітря, щоб ти зміг/змогла лежати на підлозі більш розслаблено та легко». (Ніжно торкніться потрібної частини його тіла, вимовляючи «псссс…»).
Для дітей старшого шкільного віку
1. Вправа «Вдих-видих».
Сядьте зручно. Максимально розслабтесь.
- Зробіть глибокий вдих і короткий видих. Повторіть декілька раз. Прислухайтесь до своїх відчуттів.
- Зробіть короткий вдих і глибокий видих. Повторіть декілька раз. Прислухайтесь до своїх відчуттів.
- Порівняйте свої відчуття після першого і другого типів дихання.
Обговорення. Як ви себе відчуваєте після виконання вправи?
2. Вправа «Повне дихання».
Для виконання повного дихання потрібно сісти, випрямити спину, розслабитися. Видихніть, вдихніть і розслабте м’язи живота. Продовжуйте активно вдихати до наповнення легенів повітрям (ви відчуєте, як грудна клітина збільшується у розмірах). На мить затримайте дихальний цикл, а потім починайте повільно випускати повітря, розслабляйте грудну клітину, втягуйте в себе живіт, видавлюючи залишки повітря. Видих можна супроводжувати звуком «хм-м-м».
Обговорення. Як ви себе відчуваєте після виконання вправи?
3. Вправа з китайської гімнастики
Зробіть три короткі носові вдихи без видихів. На перший вдих витягніть руки перед собою на рівні плечей. На другий вдих розведіть руки в сторони теж на рівні плечей. На третій вдих підніміть руки вгору над головою. Зробіть довгий видих через рот, при цьому руки тримаєте за головою, пальці стиснуті в замок, лікті розслаблені. Вправу треба повторити п’ять-шість разів.
Обговорення. Як ви себе відчуваєте після виконання вправи?
4. Квадратне дихання.
Сісти зручно біля стіни, випрямити спину, скласти руки на «сонячному сплетінні» та опустити до них голову.
Дихати подихом квадрата: вдих на 4 сек.; затримка дихання на вдиху на 4 сек.; видих на 4 сек.; затримка дихання на видиху на 4 сек. Дихати протягом 5 хв.
Для дітей старшого шкільного віку
1. Гра «Паперовий безлад».
Вчитель пропонує дитині зім’яти папір, порвати його на шматочки, побудувати вежу із шматочків паперу.
2. Вправа «Солдат та м’яка лялька».
Найпростіший і найнадійніший спосіб навчити дітей розслаблятися – це навчити їх чергування сильної напруги м’язів та наступного за ним розслаблення. Тому ця і наступна гра допоможуть вам це зробити в ігровій формі.
Отже, запропонуйте дитині уявити, що вона – солдат. Згадайте разом з дитиною, як потрібно стояти на плацу, витягнувшись у струнку та завмерши. Нехай гравець зобразить такого військового, як тільки ви скажете слово
«солдат». Після того, як дитина постоїть у такій напруженій позі, скажіть іншу команду: «ганчір’яна лялька». Виконуючи її, хлопчик чи дівчинка мають максимально розслабитися, злегка нахилитися вперед так, щоб їх руки бовталися, ніби вони виготовлені з тканини та вати. Допоможіть їм уявити, що все їхнє тіло м’яке, податливе. Потім дитина знову має стати солдатом.
Примітка. Закінчувати такі ігри слід на стадії розслаблення, коли ви відчуєте, що дитина достатньо відпочила.
3. Гра «Струшуємо зайве».
Вчитель розповідає, що однією з найскладніших перешкод у досягненні успіху є згадки про минулі невдачі, але за допомогою гри можна «скинути» невдачі. Спершу обтрушуємо долоні, лікті, плечі, потім ноги від пальців до стегон. Трясемо головою. Тепер «струшуємо» усе зайве з обличчя.
Тілесні техніки боротьби зі стресом для дітей
Для дітей молодшого шкільного віку, старшого шкільного віку
1. Обійми і погойдай.
Дитина сідає на підлогу. За нею сідає дорослий (обов’язково за згодою дитини) і обіймає, пригортає дитину до себе легенько погойдує її. Під час погойдування спробуйте передати дитині свою любов, заспокоїти її, передати їй почуття захищеності, потрібності.
2. Самообійми.
Покладіть одну руку під пахву другої, а другою рукою обхопіть себе так, щоб долоня лежала на плечі. Обіймаючи себе таким чином, ви добре відчуваєте власні межі: «де я починаюся і де закінчуюся».
3. Гра «Я малюю, а ти відгадай».
На спині дитини малюємо пальцем або легенько не гострим боком олівця геометричні фігури, цифри, літери, а дитина має відгадати.
Варіанти складніші:
- троє дітей, а на їх спинах – приклад (на додавання, віднімання…), слово (у кожної дитини по одній літері, відповідно може бути і більше дітей);
- називаєте колір, яким ви «малюєте» і тоді це вже може бути певний предмет чи об’єкт (сонце, квітка, будинок…).
4. Гра «Почухай спинку».
Діти стають у шеренгу, повертаються праворуч. За сигналом вчителя потрібно:
- розтерти долонями плечі дитини, що стоїть попереду;
- «місити тісто» (ребром долоні робити погладжувальні рухи);
- виконати «рейки» (ребром долоні провести зверху вниз по спині);
- виконати вправу «Дощик» (подушечками пальців постукати по спині).
Коментарі
Дописати коментар